Екстраполяція стратегій ЄС для розвитку медіа грамотності студентів у вищій освіті України

Україна продовжує йти шляхом євроінтеграції, і можливості для трансформації є негайними та значними. У Європі 21-го століття інформаційні та цифрові технології проникають і впливають на всі аспекти суспільного, приватного чи професійного життя та освіти, і Україна не є винятком навіть за умов неспровокованого військового вторгнення Росії в Україну.

Важливість медіаграмотності була визнана Європейським парламентом у 2008 році (Резолюція Європейського парламенту «Медіаграмотність у цифровому світі» від 16 грудня 2008 року) та визначена як «важлива ключова кваліфікація в інформаційно-комунікаційному суспільстві».

Питання медіаграмотності висвітлено в контексті впровадження медіаосвіти в країні (Концепція впровадження медіаосвіти в Україні, 2016). Зокрема, висвітлюється коло проблем потужного та суперечливого впливу ЗМІ на життя підростаючого покоління. Нові медіатехнології не тільки підтримують формальну освіту чи стають джерелом неформальної освіти, але часто перетворюються на провідний фактор соціалізації молоді та її особистого досвіду. Дедалі частіше заклики активізувати розвиток медіаграмотності зумовлені необхідністю протистояти інформаційній агресії та деструктивній пропаганді, запобігати вразливості людини до медіаманіпуляцій та медіанасильства, втечі від реальності та перешкоджати поширенню медіазалежностей.

Цифрову грамотність і навички медіаграмотності просуває та поширює портал Міністерства цифрової трансформації. У 2021 році Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури та інформаційної політики України у співпраці з ОБСЄ та громадською організацією «Інтерньюз-Україна» розробили аналітичний документ «Розвиток медіаграмотності в Україні» для координації державних та громадських зусиль з розвитку критичного мислення та навичок медіаграмотності та споживання інформації серед населення.

Ключові стратегії задля розвитку яких працюватиме проєкт

зміцнення співробітництва щодо розвитку інформаційного суспільства (ст. 389 Гл.14 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони);

сприяння імплементації національних стратегій інформаційного суспільства, розвиток всеохоплюючої нормативно-правової бази для електронних комунікацій та розширення участі України у дослідній діяльності ЄС у сфері ІКТ (ст. 390 Гл.14 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони);

співробітництво з метою просування аудіовізуальної галузі в Європі, підтримки засобів масової інформації (громадських і приватних), з метою посилення їхньої незалежності, професіоналізму та зв’язків з іншими європейськими ЗМІ відповідно до європейських стандартів, зокрема стандартів Ради Європи (ст.396 Гл.15 Угоди про Асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони).

Мета, завдання та очікувані результати проєкту

Метою є розвиток знань про основні напрямки політики ЄС у сфері медіа освіти та залучення вищих навчальних закладів України до європейського дискурсу медіа грамотності в умовах неспровокованого військового вторгнення Росії в Україну. Зазначений проєкт допомагатиме впровадженню євпропейського підходу до розуміння й розвитку медіаграмотності в суспільстві, сприятиме поширенню навичок критичного мислення, необхідних для оцінки ситуацій, аналізу складних питань і розрізнення думок і фактів. Це дасть людям можливість брати участь в економічній, соціальній та культурній сферах діяльності, а також робити внесок у демократичний процес. Ідея проекту спрямована на творчу співпрацю викладачів, провідних фахівців, студентів, громадськості, розвитку і впровадження інноваційних методів розвитку навичок критичного мислення в медіапросторі.

Завдання:

1) підвищення обізнаності молоді про європейський медіа-простір та протидія маніпуляціям у ньому, вироблення підходів, форм, методів і засобів, які б позитивно впливали на розвиток медіаграмотності та критичного мислення, враховуючи основні тенденції та ініціативи, охоплені важливими Європейськими документами у цій галузі.

2) поширення медіаіобізнаності громадян в умовах негативного впливу війни з урахуванням провідного досвіду країн ЄС у контексті сприяння міжкультурній комунікації, підтримці європейської інтеграції та подальшого міжнародного співробітництва.

Проєкт передбачає наступні навчальні заходи: «ОСНОВНІ ПРАКТИКИ МЕДІАГРАМОТНОСТІ ЄС ДЛЯ ФОРМУВАННЯ КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ У КОНТЕКСТІ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ» (60 годин на рік, для іноземних студентів); «MAJOR EU PRACTICES ON MEDIA LITERACY FOR BOOSTING STUDENTS’ CRITICAL THINKING IN THE FRAME OF THE TARGET LANGUAGE LEARNING» (60 годин на рік, для українських студентів, магістрантів, аспірантів); «Комплекс сертифікованих міжкультурних тренінгів «Diversity representation: overcoming stereotypes» (40 годин на рік, онлайн-сертифікат для українських та іноземних студентів, магістрантів, аспірантів); «Літня школа «Information: truth and fakes in Ukrainian and EU media space: correlation with EU practices» (20 годин на рік, тренінги для українських та іноземних студентів, магістрантів, аспірантів, старшокласників); «Methodological recommendations for educators of higher education institutions regarding to students’ media literacy» (20 годин на рік, тренінг для освітян). Крім того, EUSELENA проводитиме дослідження (результат: 3 статті, у тому числі 1 англомовна в Scopus або Web of Science CC).

Просування забезпечується розробкою та підтримкою веб-сайту проєкту (українською та англійською версіями) на домені jm.snau.edu.ua, роз’яснювальною діяльністю на різних рівнях (регіональному, місцевому та національному, щонайменше 2 заходи на рік). Проєкт передбачає наступний рівень залучення (навчання) цільових груп: студенти бакалаврату, магістратури та аспірантури – близько 90 (включаючи магістрів та аспірантів з України, Китаю, Афганістану, різних країн Африки), представників ЗМІ та неакадемічного сектору (в т.ч. політиків) – 30 осіб, старшокласників – 30 осіб. Інші показники: друковані статті (академічні – 3), відвідування конференцій (всього 3), підготовлені дидактичні матеріали – 5 (двомовні – українська та англійська).

В результаті реалізації проєкту очікується:

– поглиблення підготовки здобувачів вищої освіти з медіаграмотності стосовно верифікації та поширення інформації, запобігання маніпулюванням у ЗМІ, боротьби з дезінформацією та мовою ворожнечі;

– посилення медіа-інформованості та розвиток критичного мислення населення для ефективної навігації в сучасному медіапросторі й впровадження досвіду Європейського Союзу щодо забезпечення приватності, людської гідності, протидії маніпуляціям ЗМІ, кібербулінгу, тролінгу та подолання дискримінації в контексті дотримання європейських демократичних цінностей.