Пасько О.В. (2022) Від директиви з нефінансової звітності до директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку: орієнтири ЄС у сфері корпоративної підзвітності зі сталого розвитку для України

Пасько О.В. (2022)  Від директиви з нефінансової звітності до директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку: орієнтири ЄС у сфері корпоративної підзвітності зі сталого розвитку для України // Обліково-фінансова наука і практика: пріоритети розвитку та місія у воєнний час: матеріали ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. (16 листопада 2022 р., м. Київ) / Відпов. за вип. Ю.С. Бездушна. К.: ННЦ «ІАЕ», 2022, с. 213-216

ПОВНИЙ ТЕКСТ ПУБЛІКАЦІЇ

Кілька декад тому додатково до знайомої усім фінансової звітності стала розвиватися нефінансова звітність, яка, на відміну від першої сфокусована на наданні інформації усіх зацікавлених сторонах компаній, а не тільки акціонерам. Поступова еволюція і формування економіки стейкхолдерів призвело до стрімкого розвитку цього феномену у світі. Україна як країна Східного партнерства, а зараз і кандидат на членство уважно стежить за розвитком нормативного регулювання та практики звітності зі сталого розвитку у ЄС, оскільки ЄС на сьогодні є одним із глобальних лідерів і візіонером у цій царині. Так, необхідність гармонізації законодавства України із законодавством ЄС уже призвело до запровадження в Україні першої форми обовязкової нефінсової звітності – Звіт з управління, який подається великими та середніми компаніями, починаючи із 2018 року. Водночас, в ЄС відбуваються, наразі, істотні процеси щодо посилання цього руху, адже ЄС перебуває зараз у процесі транзиту від Директиви щодо нефінансової звітності (чинна із 2018 року) до Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку, яка значно розширює коло субєктів подання звітності, її обсяг, вимоги до точності даних і спосіб поширення даних.

З огляду на нові Директиви Європейської комісії та новий статус України як кандидата на члена в ЄС можна очікувати в Україні у короткостроковій перспективі: 1) посилення вимог до Звіту про управління;  2) постачальники, які працюють з компаніями ЄС, будуть прийняти політики з прав людини. У довгостроковій перспективі регулювання щодо звітності зі сталого розвитку в Україні буде передбачати розширення кола компаній, що підпадають під дію регулювання, зростання обсягу подання інформації у нефінансовій звітності, обовязкове надання впевненості щодо такої звітності із боку третьої незалежної професійної особи.