Попри безпрецедентні виклики та численні економічні невизначеності та зовнішні дестабілізуючі фактори, такі як COVID-19 та Brexit, Європейський Союз наочно демонструє міжнародній спільноті переваги економічної конвергенції, слугуючи каталізатором для започаткування чи розбудови інтеграційних проєктів у різних частинах світу. Досвід об’єднавчих процесів на європейському континенті засвідчив перспективність інтегративного розвитку, і це є вагомим аргументом на користь подальшого пошуку країнами світу найбільш ефективних форм співпраці та спільного розвитку.
29-30 жовтня 2020 р. Українська Асоціація Викладачів і Дослідників Європейської Інтеграції спільно з Київським Національним Торговельно-Економічним Університетом та у співпраці з Національним Еразмус+ офісом в Україні провели міжнародну конференцію «Соціально- економічні виміри євроінтеграційних процесів: тенденції, виклики, перспективи». Це щорічна академічна ініціатива Асоціації, що покликана забезпечити майданчик для апробації наукового доробку з євроінтеграційної проблематики і реалізується у партнерстві з провідними закладами вищої освіти України. Упродовж двох днів у конференції взяли участь 63 українських та міжнародних дослідника.
У рамках проведення конференції Олена МЕЛЬНИК, координаторка кафедри Жана Моне Сумського Національного Аграрного Університету виступила з доповіддю на тему: «КЛІМАТИЧНА ПОЛІТИКА ЄС В КОНТЕКСТІ ВИКОНАННЯ ЗЕЛЕНОЇ УГОДИ».
Олена наголосила, що кліматичні зміни сьогодні є глобальною тенденцією для всього світу. Експерти ООН стверджують, що середня температура на Землі піднялася у 2020 р. на 1,16° C від доіндустріального періоду. Якщо середня температура підніметься ще хоча б на 1 градус Цельсія не менш як мільярд осіб будуть змушені адаптуватися або мігрувати, щоб залишатися в кліматичних умовах, які найкраще підходять для життя та праці. Мета, встановлена Паризькою Угодою (2015 р.) – не перетнути 2°, мета Зеленої угоди перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний континент до 2050 року, і хоча з одного боку пандемія COVID-19 дала певні можливості досягти кліматичних цілей Паризької угоди, з іншого боку Європейська комісія була змушена відкласти деякі кліматичні заходи в рамках своєї “зеленої угоди” через пандемію коронавірусу. Зокрема до кінця 2020 р. були відкладені ініціативи щодо захисту біорізноманіття та реформи, спрямовані на підвищення стійкості сільського господарства.
У другій частині доповіді Олена наголосила, що важливою основою є популяризація інформації про кліматичні зміни. І на цьому розказала про проєкт, який з 1 вересня 2020 року реалізується в СНАУ та ознайомила з заходами в рамках проєкту на найближчі 3 роки. Це проєкт Еразмус+ Жан Монне Кафедра “Кліматичне лідерство ЄС”, спрямований на ознайомлення широкої громадськості зі змінами клімату, заходами протидії та адаптації.